/Files/images/soroka_oo/Копия (2) 80371.JPG

Інновації, які використовують педагоги ДНЗ в своїй роботі

Використання спадщини Василя Сухомлинського у роботі з дітьми дошкільного віку

Доля повернулася до нас вихователів обличчям, подарувавши нам можливість щохвилини спілкуватися з дитинством, робити свій внесок у щасливе майбутнє України та її свідомих громадян.

І тому, для того щоб зробити так, щоб наші діти не змарніли духовно, не виростали байдужими до рідної землі, до краю, до свого коріння, щоб вміли берегти кращі традиції минулого, у своїй роботі з дітьми ми звернулися до педагогічної спадщини Василя Олександровича Сухомлинського. А його педагогічна спадщина різнобічна і багатопланова. В ній провідне місце займає ідея гуманізму, людяності та доброчинності.

Сучасна актуалізація спадщини В.Сухомлинського пояснюється об’єктивним зростанням інтересу суспільства до етичних проблем і потребою нового обґрунтування моральних цінностей та ідеалів людини третього тисячоліття.

Завдання за спадщиною В. Сухомлинського ми реалізуємо у процесі:

- патріотичного,

- трудового,

- морального,

- художньо – естетичного виховання, в ході

- пізнавальної та

- пошуково – дослідницької діяльності.

Для цього використовуємо різні форми роботи. Це :

- заняття – милування в природі, заняття – ігри, заняття – подорожі, де діти вчаться пізнавати оточуючий світ, природу та проникати думкою в причинно-наслідкові зв’язки;

- екскурсії, спостереження в природі організовуємо так, щоб вихованці відчули потребу пильно придивлятися до навколишнього, помічати поруч дивне та загадкове, привертаємо увагу до яскравих барв, звуків природи, де заховані тисячі запитань;

- працю в природі організовуємо так, щоб діти отримували від неї задоволення та радість;

- дослідницька діяльність формує у дітей високу пізнавальну активність, розвиває мислення, збагачує життєвий досвід;

- заняття, бесіди щодо ознайомлення з рідним краєм, виставки дитячих робіт «З Україною в серці», «Ми – маленькі українці» проводимо з метою виховання любові до рідної землі, народу, Батьківщини, рідної мови;

- екскурсії до народознавчих музеїв,

- історичних пам’яток виховують у дітей шанобливе і бережливе ставлення до історії та культури українського народу;

- заняття, екскурсії щодо ознайомлення з працею дорослих формують у дітей уявлення про матеріальні і духовні цінності, виховують любов до праці та людей праці;

- ознайомлення з казками та оповіданнями В. Сухомлинського, які вчать дітей доброті, чуйності, любові до всього живого, розвивають мовлення, змушують замислюватися над своїми вчинками;

- казку ми використовуємо, як метод впливу у формі драматизацій, інсценізацій, щоб залучити дітей до виконання ролей, адже кожна роль навчить дитину чомусь, дасть пораду, змусить замислитись «А як би ти вчинив на місці героя?»

- свої враження діти передають на заняттях з образотворчої діяльності в малюнках, ліпленні, аплікаціях.

Ознайомлюючись з творчістю В.Сухомлинського, використовуючи його ідеї виховання, ми переконуємось в тому, що з дітьми не можна бути не щирими, дітям належить дарувати любов та любляче виховувати і навчати, разом з ними досліджувати, мріяти і фантазувати, захоплюватися і радіти, даруючи лише радість життя. Все добре, що починає формуватися з дитинства, позначиться в подальшому житті дітей.

Ідея національного вихованнявпедагогічнійспадщиніСофіїРусової

Основнимизавданнями при втіленні в життя педагогічних поглядів великої просвітительки, основоположника українського дошкілля – Софії Федорівни Русової, є забезпечення всебічного гармонійного розвитку особистості дитини, формування основ громадянської свідомості, активної життєвої позиції, розвиток патріотизму, любові до свого народу, до України, шанування й оберігання духовної спадщини свого народу – ось про що ми дбаємо, виховуючи нове покоління громадян України, наше майбутнє. Ці почуття актуальні в усі часи, а надто – в такий непростий період розвитку, який переживає Україна нині.

Національні осередки.

Звертаючись до поради Софії Русової, що «... кожна дитяча установа має насамперед бути для дітей хатою радості, де діти могли б учитися без примусу, гратися, перебувати в оточенні широкої приязні, задовольняючи свої дитячі, такі своєрідні інтереси і потреби», звертається увага на оформлення розвивального середовища. Лише за таких умов, працюючи з малятами, виконуємо своє призначення і цим забезпечуємо догляд за ними, їх всебічний розвиток, вчимо дітей добра й краси.

У віковій групі об лаштовані: національний куточок - "Моя Україна" та «Куточок народної іграшки». У яких зібрано українську символіку, іграшки, вишиванки, посуд, портрет Т.Г.Шевченка, які є одним з основних компонентів життєвого простору, що сприяє формуванню національної свідомості у дітей.

Народні свята, звичаї.

Один з принципів С.Русової полягає в тому, що в дитячому садку має панувати національний дух. Педагог стверджує: «Нація народжується коло дитячої колиски, лише на рідному ґрунті, серед рідного слова, пісні здатна вирости національно свідома дитина». Наш дошкільний навчальний заклад забезпечує входження дітей в світ духовності і культури рідного народу через звернення до народних традицій та звичаїв, українського мистецтва і фольклору; особлива увага приділяється організації дитячих свят. Обрядові свята, звичаї і традиції нашого народу ширше відчиняють перед дітьми двері дошкільного закладу. Разом з вихованцями ми прилучаємося до культурної спадщини поколінь, відроджуємо духовність нації, створюємо всі умови, щоб кожна дитина була щаслива та вільна.

Розвиток творчих, інтелектуальних, театралізованих здібностей.

Найдієвішим засобом національного виховання Русова визнає рідне слово. Тому значна увага приділяється розвитку мовлення дитини. «Пам’ять слова легко розвинути, подаючи дитині найкращий матеріал для заучування пісень, віршів, казок – засобами драматизації», - говорила Русова. Особливу увагу приділяємо залученню дошкільників до ігор-драматизацій, інсценівок. З метою розвитку в дитини творчих, інтелектуальних, театралізованих здібностей в дитячому садочку діють танцювальний та драматичний гурток .

Заняття з елементами народознавства

Під час занять з елементами народознавства активно використовуємо народознавчий матеріал. Ми наочно показуємо символи, про які йдеться у розмові, розповідаємо, що вони означають. Свої розповіді доповнюємо читанням віршів, легенд. Такі заняття сприяють вихованню у дітей поваги до національної культури і національних звичаїв.

Дидактичні ігри народознавчого характеру

Пробудити до життя національні традиції, національний дух нашого народу

допомагають ігри народознавчого характеру. Так, граючи в ігри «Народознавче лото», «Одягни ляльку», «Склади картинку» та ін. діти закріплюють і уточнюють знання про українські народні символи, про національний одяг та його різновиди, про українську хату, її зовнішній вигляд, інтерєр. Ознайомлюючи дітей з державною символікою, формуємо у них почуття свідомого громадянина України, здатного захищати її незалежність. Розяснюємо ідейну суть державних символів і правил їх використання, виховуємо почуття поваги до них. Складання зображень із пазлів допомагає дітям краще запамятати символіку.

Краєзнавча робота

Величезне значення у патріотичному вихованні дітей має ознайомлення з історією, природою, культурою, видатними місцями, людьми рідного селища. Відповідно до цього, нами широкого застосовуються такі форми роботи, як екскурсії, бесіди з дітьми після екскурсії до музею, художня творчість (на основі вражень від екскурсії до музею) – створення вернісажів, галереї творчості. Ця робота спрямована на розширення знання дітей про селище, його історичне минуле і славне сьогодення, формування у дітей патріотичних почуттів, любові до малої батьківщини, друзів. виховання гордості і поваги до місцевих пам’яток, природи, бажання примножувати красу селища.

Міні-музеї

Міні-музеї в дошкільному навчальному закладі – це особливий розвивальний простір, створений з метою долучення дитини до світу мистецтва, розширення її культурного й національного світогляду, формування життєвої компетентності. Ми приєднуємося до думки Софії Русової, що міні-музеї здатні збагатити враженнями від нових, незнайомих предметів, які дитина ніколи не бачила й не могла бачити в повсякденному житті. Засобами музейної педагогіки в дошкільному закладі створюється сприятливе розвивально-ігрове середовище.

Висновки

Отже, результатом роботи із впровадження основних положень доробку С.Ф.Русової щодо національного виховання дітей у дошкільному навчальному закладі вважаємо такі показники: згуртування творчого колективу – педагогів, дітей і батьків; розкриття індивідуальних здібностей кожного вихованця та педагога; гармонійний розвиток дітей; формування дошкільників як патріотів Вітчизни; використання інноваційних технологій навчання й виховання; створення позитивного психологічного мікроклімату в колективі, демонстрація практичних умінь; упровадження музейної педагогіки, розроблення методичних матеріалів – конспектів інтегрованих занять, сценаріїв народознавчих свят з елементами театрально-ігрової діяльності, дидактичних ігор; роботу гуртків.

Ми будемо надалі виховувати почуття патріотизму і любові до власної держави, у наших дітей, допомагати усвідомлювати свою приналежність до рідного народу, його історії, культури і традицій.

Сходинки у розвитку інтелекту та творчості дитини.
Ігри Нікітіних у дитячому садку

Інноваційна методика, яку впроваджують вихователі групи дітей молодшого дошкільного віку «Ігри Нікітіних».Подружжя Нікітіни ще в радянський час розробили ряд ігор для своїх дітей, але ці ігри так полюбилися і іншим батькам, що на них виросли цілі покоління. Ці творчі, розвиваючі (інтелектуальні) ігри були названі на честь авторів - ігри Нікітіних.

Саме завдяки цьому ігри створюють своєрідний мікроклімат для розвитку творчих здібностей У сукупності ці якості, мабуть, і складають те, що називається кмітливістю, винахідливістю, творчим складом мислення

Методика Нікітіних сприяє повноцінно­му розвитку дітей, базується на різноманітних іграх із кубиками, цеглинками, квадратами, конструкторами. Вона загальнодоступна, і кожен може її використовувати. Методика ґрунтується на тому, що гальмувати і прискорювати розвиток дитини не можна, слід лише стежити, як розви­вається дитина, і допомагати їй у цьому.

Перша умова успішного розвитку — ранній по­чаток. Тому Нікітіни пропонують використовува­ти свої ігри з раннього віку.Безліч завдань дитина вирішує сама.

Завдання даються в різній формі:

• у вигляді малюнка;

• у вигляді моделі;

• у вигляді креслення;

• в усній або письмовій формі.

Ігри:

• «Склади візерунок»;

• «Дроби»;

• «Склади квадрат»;

• «Рамки і втулки Монтессорі».

Принцип цих ігор досить простий. Найголо­вніше — послідовно рухатися від простого до склад­ного. Спосіб гри залежить від віку і рівня роз­витку дитини. У дітей раннього віку розвинена здатність копіювати, вони полюбля­ють робити так, як дорослі. Дрібні речі, маленькі малюнки їх не приваблюють.

Ігри Нікітіних плануються в різних видах діяльності. (Пауза)

Розвиваючі ігри Нікітіних розраховані не стільки на самих дітей, скільки на спільну гру дітей з батьками. Ці ігри легко підлаштувати під себе і своїх діток, що дозволяє ще більше зацікавити дитину. Ви можете змінювати тему, вигадувати додаткові завдання, що також розвиває творчі здібності малюка.

Ігри Нікітіних - це в більшості своїй головоломки для розвитку логічного і образного мислення, набір завдань, спрямованих на розпізнавання і добудовування різних образів, які можна виконати з допомогою квадратиків, кубиків, цеглинок по принципу пазла або конструктора.

10-слайд Працюючи за цією методикою ми побачили,як діти оволодівають творчими здібностями. В дітей розвивається інтерес до гри, до руху в перед, до вдосконаленння. . Ніхто не пояснює малюкові нових правил, він просто втягується у гру за допомогою казки, наслідуючи старших, беручи участь у колективних іграх.

Мнемотехніка як процес запам’ятовування. Застосування мнемотехнічних прийомів в процесі навчання англійської мови дітей старшого дошкільного віку

«Розкажи – і я забуду,

Покажи – і я запам’ятаю,

Дай спробувати – і я зрозумію»

Одним із важливих принципів сучасної освіти є оптимізація навчання через застосування новітньо - освітніх психолого-педагогічних технологій і, зокрема, мнемотехніки як одного з найефективніших методів засвоєння інформації та інформаційного перенасичення.

Мнемотехніка(від грецької – пам’ять і мистецтво) – це спосіб покращення нової інформації шляхом утворення асоціативних зв’язків за допомогою спеціальних методів і прийомів.

Мнемонічне запам’ятовування складається із чотирьох етапів: кодування в образи, запам’ятовування (сполучення двох образів), запам’ятовування послідовності, закріплення в пам’яті.

Якщо важко запам’ятати деякі слова при вивченні іноземної мови, то варто подумати, які асоціації виникають у вас, коли ви вимовляєте ці слова. Чим яскравішим буде виникаючий при вимові слова образ, тим краще. Яскравіші образи легше запам’ятовуються, а тому легше запам’ятовуються і слова, з якими вони пов’язані.

Мнемотехніка використовує природні механізми пам'яті мозку і дозволяє повністю контролювати процес запам'ятовування, збереження і пригадування інформації.

Мнемотехніка допомагає вирішити такі основні навчальні та виховні завдання:

- розширювати творчі можливості дитини;

- формувати вміння ефективно і самостійно вчитися;

- підвищувати самооцінку дитини;

- зменшити стрес від навчання;

- збільшити навчальну мотивацію;

- звільнити час від запам’ятовування;

- розвивати образ пам’яті.

Прийоми мнемотехніки особливо важливі для дошкільнят, так як розумові завдання вирішуються з переважною роллю зовнішніх засобів, наочний матеріал засвоюється краще вербального.

Сучасна школа, керуючись новими державними освітніми стандартами, у свою чергу, висуває суворі вимоги до підготовки дітей при наборі в перший клас. Дітям молодшого шкільного віку доводиться особливо важко. Вони змушені сісти за парту, адже зовсім недавно основним видом їх діяльності була гра! Такий предмет як англійська мова вивчається в загальноосвітніх закладах вже з 1 класу. Діти, які не вивчали англійську мову раніше, відчувають труднощі в навчанні з цього предмету. Ось тому було вирішено обрати саме цей напрямок, для успішного вивчення англійської мови, що в подальшому сприятиме легкому і швидкому періоду адаптації дітей до нових вимог у школі і допоможе їм бути успішними.

Органічне поєднання інтелектуально-лінгвістичної діяльності дитини з інтенсивним розвитком її рухово-кінестетичної сфери обгрунтовується теорією асоціативного засвоєння. У технологічному забезпеченні ми реалізували метод асоціативних символів(МАС), в основу якого покладено імітаційну рухову діяльність, максимально наближену до реальності. При цьому дитина пізнає світ у живомі слові,спілкуванні, грі, оскільки мовний матеріал вона сприймає через усі аналізатори: зорові, слухові,мовленнєво- моторні й рухові.

Метод асоціативних символів становить стрижневу основу технології асоціативного засвоєння, яку покладено в пропоновану нами методику вивчення англійської мови дітьми старшого дошкільного віку. Метод асоціативних символів – це мова рухів, жестів, міміки, кодова мова уявлень і асоціацій,застосування яких пов’язане з активізацією мовленнєвої та розумової діяльності дітей, що дуже важливо в цьому віці.

При використанні цього методу значення нового мовного явища розкривається через утворення асоціативних образів, за якого той, хто навчає, і той,кого навчають, працюють у межах визначеної конвенції, тобто за домовленістю, створюючи образи-символи й адаптуючи їх до різних ситуацій. Діти виконують рухи та озвучують їх одночасно. Їм усе зрозуміло, бо мова й рухи переплітаються.

Отже, застосування мнемотехніки дозволяє безпомилково запам’ятовувати будь-яку точну інформацію, яка вважається важкою для запам’ятовування, а також сприяє підготовці вихованця до діяльності в умовах сучасного інформаційного суспільства.

Просимо переглянути відеоролик «My native house» як результат роботи в даному напрямку.

Дошкільний навчальний заклад став лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Hello English».

Впровадження інноваційної методики
«Лялька як персона» з дітьми раннього віку

Педагоги Липоводолинського дошкільного навчального закладу «Берзіка» завжди шукають ефективні педагогічні технології, які б викликали емоційний відгук дитини та стимулювали її до активних дій.

Своєю інноваційною технологією я обрала методику «Лялька, як персона», тому що лялька для дітей завжди була є і буде другом, молодшим братиком чи сестричкою з якою завжди весело і просто. З нею можна грати, співати, танцювати, вкладати спати.

Ознайомившись з даною методикою я зрозуміла, що лялька-персона це не іграшка для дітей, а інструмент для педагога.

Це практична методика, яка сприяє розвитку малюків, виховує емпатію, вдосконалює навички вирішення проблемних ситуацій, допомагає організувати розмову серед дітейпро складні питання розмаїття у соціумі.

Лялька-персона пошита власноруч, на зріст приблизно 70 см заввишки.

Вона приходить у групу до малюків та розповідає свої життєві історії, які з нею трапилися, які переживання вона відчуває, чому радіє. Це викликає у дітей не тільки цікавість і захоплення, а і відчуття схожості з нею, адже всі історії з повсякденного життя.

Завдяки методиці «Лялька, як персона» діти пізнають такі поняття, як:

- підтримка та допомога іншим;

- заохочення та покарання;

- жадібність;

- справедливість та несправедливість;

- рівність;

- навчаються співпереживати.

Через ляльку ми виховуємо у дітей повагу та толерантне ставлення до людей, які відрізняються кольором шкіри, фізичним станом тощо.

Вона вчить малечу цінувати себе як особистість, розвиває позитивну самооцінку, допомагає кожній дитині відчути себе рівноправним членом дитячого коллективу.

Лялька не є іграшкою, і не знаходиться в ігровому куточку. Вона часто «приходять на гостини» до дітей.

Над цією інновацією я розпочала працювати з вересня 2017р. з дітьми групи раннього віку, тому в подальшому з вихованцями будемо зустрічати ляльку-персону вести бесіди, спостереження та проводити з нею час. А зараз до вашої уваги невеличке відео, як ми граємося з лялькою Ганнусею.

Карл Орф в сучасній дошкільній освіті

Сьогодні головною метою дошкільної освіти є створення сприятливих умов для особистісного становлення та творчої самореалізації кожної дитини, формуванню її життєвої компетентності, розвитку ціннісного ставлення до світу Природи, Культури, Людей, Самої Себе. Тому важливу роль у досягненні цієї мети відіграє музичне виховання. Адже музика – це вид мистецтва, що істотно впливає на становлення особистості дитини дошкільного віку.
Музичне виховання складається з різних видів діяльності, та сьогодні я хочу звернути вашу увагу на методику німецького композитора, педагога Карла Орфа та його систему елементарного музичного виховання. Карл Орф видатний німецький композитор 20 століття, талановитий диригент, педагог, автор оригінальної системи музичного виховання дітей. Композитор народився у 1895 році в Мюнхені. З дитинства майбутній композитор захоплювався театром, стародавніми мовами, писав музичні та поетичні твори. Освіту отримав у Мюнхенській музичній академії.

Орф дійшов висновку, що прості ударні інструменти переважають над простими класичними. Фортепіано більше не було головним і незмінним інструментом навчання. Він віддав перевагу елементарним інструментам, яким діти могли вільно володіти. До складу Орфівського дитячого оркестру входять немелодичні дитячі інструменти (дитячі литаври, барабани, тарілочки) мелодичні ударні інструменти (металофони, ксилофони, дзвіночки). Велику увагу Карл Орф приділяв «звучним жестам». «Звучні жести» - це гра звуками свого тіла, вони є не просто носіями певних тембрів – їх використання вносить рух в освоєння дітьми ритму.

Для роботи з дітьми Орф використовував нетрадиційні дитячі інструменти: мара каси, брязкальця, тріскачі з деревяних пластинок шуршунчики, деревяні палички, кубики, папір, стакани. Саморобні музичні інструменти можна використовувати широко і різноманітно.

Методика музичного виховання Карла Орфа «Шульверк» являє собою особливий тип музичної педагогіки, яким називають креативним. Вона створює умови для дітей творити свою музику. Навчання через творчість сприяє прояву універсальної креативності, яка є в кожній дитині.

Основи принципи теорії «Шульверк» - самостійний пошук дітьми музикантів усередині себе через навчання грі на простих музичних інструментах. Єдина структура занять допомагає дітям добре орієнтуватися в новому матеріалі, творити, створювати образи і радіти успіхам. Орф пропонував розглянути музичне виховання ширше, ніж просто традиційне залучення дітей до виконання та слухання музики професійної традиції. Його система музичного виховання побудована на елементарному музикуванні, де провідну роль відіграє ритм і музично – ритмічне виховання та музично – театралізована гра, в якій гармонійно поєднані спів, мовлення, жест, танець, гра на елементарних музичних інструментах. Інсценування казки, як ігрова форма припускає загальний вплив музики, мовлення, руху, художнього образу. Особливі прийоми організації театралізованої діяльності крім широкого спектра розвивальних завдань, розв’язують проблему захоплюючого і корисного проведення часу в дружньому колі. Елементарне музикування Карла Орфа включає в себе навички колективного музикування, співові, імпровізації, рухах і грі на інструментах.

Мета музичного виховання Карла Орфа – формуння музичної культури особистості її індивідуальний соціально – художній досвід у сфері музичного мистецтва, зміст естетичного, ціннісного, особистісного ставлення до музики. Ці завдання ми реалізуємо у різних формах роботи з дітьми. Основне і найголовніше-це атмосфера, що створюється особливою якістю спілкування рівних партнерів – дітей і педагога. Карл Орф вважав, що головне мають домогтися педагоги-це навчити любити музику. Задля цього у кожній дитині потрібно розвинути музичні здібності, які у певній мірі є абсолютно у всіх і, зазвичай, проявляється лише тоді, коли дитина виступає не як пасивний слухач, а як творець музики, її активний діяч. Педагоги, залучаючи дітей до активної діяльної спонукають їх до розкриття своїх мовленнєвих, музичних та танцювальних здібностей.

Кiлькiсть переглядiв: 164

Коментарi